Вiн мене шанував...
Що такої, як я у житті не видав!
Він кохав мене палко і зразу ж з другою,
Тою, що не кохана його, від*їзжав!
Він казав мені: " Люба, пишаюсь тобою!
Де ще знайдеш таку, гарну і клопітку?"
Він мене цілував, називав дорогою,
Помиляючись, часом, звав так, як і ту.
Він мене шанував - подарунки і квіти
І кохання, зрадливе, своє, дарував...
Від любові його і бажання, вже, жити
Не існує. Він серце, моє, зруйнував!
Свидетельство о публикации №113022101398