Коли дивлюся в зорянеє небо
Здається щось змінилось на землі
Й нічого людям більш не треба
Зла не лишилось взагалі...
Що я одна на цілий світ
І вмію я літати.
Кохання тянеться весь вік
І вміють всі кохати.
Жадобі, заздрості, брехні
Немає місця на планеті,
Людина тут живе щасливо,
В добрі, а не у зла в тенеті.
Я вірю: через сотні літ
Все зміниться на краще
В серцях людей розтане лід
Й небуде вже життя пропаще.
Я вірю: скоро хтось погляне
У зорянеє небо
І злу він скаже: "Ні!
В добрі лиш жити треба."
19.08.2002
Я вiрю
© Copyright: Ирина Журенко, 2013
Свидетельство о публикации №113022009524
Свидетельство о публикации №113022009524
Рецензии