Усі пішли,
і лиш один зостався.
Зі мною бути не змогли,
Я з вами попрощався …
Що ви повернетесь
вже не було надії.
Пішли й не обернулись,
збулися потаємні мрії.
Для вас Я не людина,
а лише істота…
Настане та хвилина,
як зникне позолота.
Не став таким як ви,
не місце серед вас.
Не розійшлись на серці шви,
в душі вогонь не згас.
Хоч і один,
та не самотній…
Минуло тисячі годин,
та зник зв'язок звортній.
Покинутий назавжи,
всіма забутий.
Нікому не потрібний,
Ніким не був почутий.
хоч i один, та не сомотнiй
© Copyright: Дон Бред, 2013
Свидетельство о публикации №113022008348
Свидетельство о публикации №113022008348
Рецензии