Коли ми просто розмовляємо
мені зносить дах
я тримаюсь за кожнеє слово
немов за повітря птах
я хотіла це написати тобі
але сходила зглузду
і рвала листи
Я відчуваю з тобою кожен твій рух
рухаючись мов тварина у темряві
що все відчуває на слух
Коли ми з тобою буваєм у двох
це не лише спілкування
це щось що звеличує
нас обох
Лише один твій дотик
і мені тимчасово захоплює подих
я зненацька відчуваю
гостру нестачу кисню
іще кілька хвилин
і я в тобі зовсім зависну
Я з тобою немов би впадаю у сни
як усі оті звірі що сплять до весни
інстинктивно тебе я впізнаю
на запах
зупинюсь на хвилину
вдихну наче еліксир
що знову і знову надає мені сил
уже кілька життів
я без тебе нек можу
нехай твій інстинкт тобі допоможе...
Як тварина
© Copyright: Анна Синеокая, 2013
Свидетельство о публикации №113022006342
Свидетельство о публикации №113022006342
Рецензии