Роздуми
Я обійшов тюрму й суму,
Частенько падав і вставав.
І йшов, і повзав, і літав.
В житті пізнав, чого багато.
Було всього: І горе в хату,
Любові й радості без меж
І ти була зі мною теж.
Нас доля рано так звела.
За руки взявшися, пішла
Маленька зовсім дітвора
В життя... Шукати там добра.
Де в колії, а де й без неї.
Коли як всі, а де - своєї,
Жили, росли, а там й дитинка.
Щаслива ж в нас була родинка.
Чому ж так сталося, чому?
Тебе вітає дім одну.
Ти там, я тут ось, десь дитина,
Бо в нього вже своя родина.
...Ми не вели війну з тобою
І не шукали іншу долю,
А ось - самотні на віку.
Чому ж так сталося, чому?
Свидетельство о публикации №113022005761
С уважением,
Тамара Липатова 25.01.2017 20:50 Заявить о нарушении
Петр Орленко 25.01.2017 21:45 Заявить о нарушении