Що було й колись-то буде
Є завжди і одночасно,
Це для нас велике чудо,
Це надскладно і не ясно.
Та нам хочеться повірить,
Що наука нам не бреше,
То ж й кортить заглянуть в діри
У майбутнє наше вперше.
Подивитися, пощупать,
Перевірити самому,
Вирішить – в долоні гупать,
Або вилаять потому.
Так ми зроблені, панове,
У не бачене не вірить,
Довго щупати обнову,
За старі триматись діри.
Мо` це так в житті і треба
Обережно роздивлятись,
Чи стрибати нам до неба,
Чи від лиха рятуватись.
Та сміливці йдуть на ризик,
Щоб попереду всіх бути,
Бо в характері є риси
Все новеньке бачить й чути.
09.02.05.
Що було й колись-то буде
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113022002350
Свидетельство о публикации №113022002350
Рецензии