Чоловiк i молодицi

Добрі пишні молодиці,
Поскидавши всі спідниці,
З животами у пушку
Розтягнулись на піску.
Все, що є, повиставляли
І на сонці засмагали.

Море гралося піском,
Чоловік йшов бережком,
Роздягнувся і лягає
Та уваги не звертає
На цих пишних молодиць,
Що лежали горілиць.

Ті ж на нього задивились
І тихенько дуже злились,
Що байдужий він до них,
До пишноти молодих,
Що єство його дрімало
І на сонечку лежало
Й дратувало молодиць,
Що лежали без спідниць.

Не могли ж вони те знати –
Юнаків він звик кохати
Й ненавидів молодиць,
Особливо без спідниць.
03.01.05.


Рецензии