я чекаю, на що вже не знаю,
мабуть на твій дзвінок,
в мені болі більше ніж у морі води,
а ти мій останній ковток.
ця самотність мене вбиває,
а я навіть не знаю де ти,
це мовчання таке образливе
і я спалюю ці мости.
що ти хочеш, отримаєш все,
я виходжу вже до обриву,
ти не прагеш спасти мене,
я тому туди одразу рину.
все у перше немає значень,
я тримала тебе, як могла,
а ти не міг навіть в моїх очах побачить,
як до тебе тягнуся я.
***
© Copyright: Виктория Тру, 2013
Свидетельство о публикации №113022001636
Свидетельство о публикации №113022001636
Рецензии