E багато жiнок...
Тож іди, собі, швидше, зостав і забудь!
Що було - відбуло, вже не ти в мене, в думках,
Я бажаю кохання й щасливому буть!
Наше ти не зберіг. Ти над ним лиш знущався!
Ти чорнив і забруднював його сліди.
Ти його, крок за кроком, лише позбавлявся,
Бо кохався з другою... Тепер же, іди!
Грайся далі собі, та лише, не зі мною.
Вже зчерпалися сили, терпіння моє...
Спробуй щастя своє і любов із другою,
Не турбуй мене, прошу! Тішся тою, що є!
Свидетельство о публикации №113022001365