Про що говорять мені очі,
Про що питаються вони?
В них туга найчорніша ночі,
В них посмішка, мов у вісні.
Блакиттю неба стиха світять,
Запитливо синіють враз
І так подивляться у серце,
Що тисне в грудях увесь час.
Про щось ці очі запитали,
Про щось мені відповіли,
Від них пішла, від них тікала,
А очі у очах були.
І серед дня, і серед ночі
Той погляд спокій не давав.
І сльози… сльози, ох, ці сльози,
У серці туга і відчай.
Ніч темна хмарами покрита,
Світили очі, мов зірки,
Кохання щастям оповите,
Остання ніч, останні сни.
Прощайте дивні, сині очі,
Прощай мій сон, моя любов.
Я вдячна за цю зустріч долі,
Дитинство й юність промайнули знов.
Вересень -81рік
Очи
© Copyright: Галина Колесниченко 2, 2013
Свидетельство о публикации №113022011392
Свидетельство о публикации №113022011392
Рецензии