Коло Степанівни дітлахи юрбились,
Віночки їм чарівні плела.
Казку розкаже, щоб не журились,
Вареничка дасть й молока.
І кого не було в її хаті білій,
Всіх сиріт жаліла й за ними пеклась.
Жили в неї, як у матері рідній,
Доки доля для них не знайшлась.
Піч поставити кликали люди.
Вона майстер по печам була.
Печі великі з лежанками ставила,
Зараз таких і нема.
На половину корову держала,
Три дні вона, три дні друга.
Корова від других до неї тікала,
Така вже Степанівна добра була.
Косила Степанівна сіно корові,
Заготовляла в запас на два роки вперед
Тому корова до неї тікала,
Бо ласкаве слово до сіна десерт..
2003р лютий
Степан вна
© Copyright: Галина Колесниченко 2, 2013
Свидетельство о публикации №113022011376
Свидетельство о публикации №113022011376
Рецензии