Сни

ніч...шалені думки, немов противні мухи...
Гудять, дзижчать і наганяють муки...

І ти лежиш, ламає тіло, мІзки...
а по душі немов би кішки лізли...

І не вгамовні оберти буття
карячать погляди на все моє життя...

та скільки можна? Досить, зупинись...
Невже не можна просто, мирно, в вись...

Без зайвих слів, без кровопролиття,
Перемотавши від початку до кінця...

Так ні, щоночі у вісні,
Я божеволію, прослухавши пісні...

Втрачаю розум, лізу по стіні,
від того, що наснилося мені...

А може це із вище знак,
Але чому він виглядає саме так?

Чому я бачу тільки тільки те,
Що зламує в мені усе живе...

Що після цих моїх видінь,
Я ходжу цілий день немов би тінь...

І я не можу спати без думок...
Набридло...не терплю...і я замовк...

На всяк випадок я створю ловець для снів...
Не допоможе? не варто й поготів?

Та ні...Зроблю його...Хай може так,
У мене в голові вгамується бардак...

І може хоч на декілька рокІв,
Забуду про не вдалий світ мої тих снів...

Нехай вгамуються мої думки...
Я хочу бачити лише приємні сни....

15.02.12
© Кошова М.М.