Слова... слова... пусті слова,
Без сенсу, правди і турботи,
Від них йде кругом голова
і кров по тілу л'ється током...
Вони лишаються в душі,
десь на свідомості поличках,
І хоч мовчи, а хоч кричи,
Та відіб'ються просто в звичках...
Ти відкладаєш все на дно,
та переповнивши всі грані,
Згадаєш, що було давно,
Усі слова, що душу ранять...
І після цього, твій світогляд
Так поміняється на все,
Що ті, котрі були так поряд,
складуться просто у дос'є...
Ти перестанеш довіряти,
Надіятись на гарні дні,
Але заповнені всі грані,
Що щастям звалися тоді....
© Кошова М.М.
21.12.12.
Пуст слова
© Copyright: Марина Кошевая, 2013
Свидетельство о публикации №113022010282
Свидетельство о публикации №113022010282
Рецензии