Цей тихий сніг із неба, де блакить,
Остудить жар в душі, від непокою.
Осіннім листям, в вогнищі горить
Образа, знов нанесена тобою.
Долоні мерзнуть.. В них не тає сніг..
Вже не спитаю, в чом моя провина.
І час спливе.. Нестримний його біг.
Не здоженеш у бУденній рутині.
Розстане сніг і з ним моє ім'я.
Зневірена, пробач, в твоїм коханні.
І в сон твiй прийде хтось, але не я,
Бо почуттям повірила востаннє.
Цей тихий сніг із неба, де блакить,
Остудить жар.. Паде роса на вії.
І змОвчу, як між ребрами болить..
І під замОк закрию свої мрії.
***
© Copyright: Лясиена Криштальная, 2013
Свидетельство о публикации №113021900567
Свидетельство о публикации №113021900567
Рецензии