жінко, зі смутком на плечах, з печаллю у імені
як довго ти ніч в собі носиш? скажи мені:
де вміщається біль цей у тобі, що ножем гострим став?
що примарою ходить у бетонних містах.
що за звуки блукають твоїм стомленим горлом?
проростають безсонням на кухні, обертають час в порох.
що за гість в тебе вдома із далекого краю?
все ніяк не піде, просить чорного чаю.
залізає під шкіру, розчиняється в крові,
невагомість в тобі змішує з алкоголем.
жінко, з травою в очах, з камінням у імені,
скажи, як так сталось, що пiснями живеш у мені?
жiнка
© Copyright: Синоним Бога, 2013
Свидетельство о публикации №113021910454
Свидетельство о публикации №113021910454
Рецензии