Горобець i пiвень

Горобець,
Стрибунець
Не одну годину
Скрізь шукав зернину.

Облітав,
Заглядав
І не міг присісти,
Щось шукав поїсти.

Осмілів
Й залетів
До курей благати
Їсти трохи дати.

Півень дав
Все, що мав,
Три смачних зернини,
Щоб за три години

Той навчив
Як “жив-жив”
Весело співати,
Пташник розважати.

Горобець,
Стрибунець
Вчити миттю взявся,
Та як не старався

Він “жив-жив”
Не навчив
Півника співати
Й став йому казати:

“Не сумуй,
Ти готуй
На обід зернини,
Вчитиму щоднини.”

Як не вчись,,
Як не пнись
Голос не змінити,
Хто б не взявсь учити.

Обдурив,
То зажив
Ця мораль панує
Й живота помпує.
26.07.05.


Рецензии