То спека давить, то дощі
Із прохолодою вночі,
То жовта осінь сум наводить,
А то зима холодна шкодить.
А там й весна схвилює так,
Що відчуваєш ти козак
І маєш сили і бажання
Відчути ще одне кохання.
А то, повіривши словам,
Торуєш шлях земним богам
До влади над людьми й собою,
Одурений стаєш до бою.
Здолавши труднощі життя,
Радієш як мале дитя,
Що виборов можливість жити
Та вільно думать й говорити.
12.07.05.
То спека, то дощi
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113021804345
Свидетельство о публикации №113021804345
Рецензии