Чогось так тоскно і тривожно
Коли ночами самота
Вповзає в душу і безбожно
Мене карає гризота.
Що я прожив не так як мріяв,
Багато що робив не так,
Тож пожинаю що посіяв,
Старий і немічний бідак.
За це караюсь самотою
І тоскно так на світі жить,
Прийди ж кістлява із косою,
Дай від гризот мені спочить.
22.06.05.
Чогось так тоскно
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113021804263
Свидетельство о публикации №113021804263
Рецензии