У далечiнь, в далеку даль...

Наталья Сытник
У далечінь, в далеку даль,
у вирій птахи відлітають.
І душу знов легка печаль,
ще незбагненна, обгортає.
І ранок нібито такий,
ще росяний, як був учора.
І туманець, як дим, легкий
знову лягає в сиві доли.
Калина в лузі червоніє
така, як і торік , була.
Й душа, обкрадена, воліє
на часточку твого тепла.
На крихітку твого кохання,
я дотліваю у вогні.
Бо ще ятриться стара рана,
подай же, ницому, мені...


© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113021709912
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Наталья Сытник
Рецензии
Написать рецензию
Це треба співати. Мелодійно і красиво.
З повагою, Петро.

Петр Орленко   20.02.2013 17:19   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Щиро дякую!!! Рада знайомству. З повагою, Наталья.

Наталья Сытник   20.02.2013 18:43   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Наталья Сытник