Февраль послушно выбредал к закату...

Февраль послушно выбредал к закату,
Быстрее мысли падала звезда...
Из крана в кухне капала вода,
Минорно выбивавшая токкату,

Когда уполз в трагические дебри
Воскресный вечер, сдобренный слезой,
И, помудревший мой палеозой,
Вновь распушил младой надежды стебли...

И в бархатной тиши созревшей ночи
Не тяготила томность темноты,
И мне хотелось, чтоб приснился Ты...
И лунный диск спасительное прочил...

И билась об оконный переплёт
Мечта, освободившись из тенёт...


                Переклад на українську - Фіолеттта


Настирний фебруарій брів до скону,
Зірвалась думка зіркою вночі…
Токкатою з бемолем при ключі, -
Вода із крану відміряла час сезону.

В свої трагічні дебрі тоскний вечір
Сповзав, недільний, за сльозою вслід,
Чомусь на воду поміняв структуру лід,
З палеозою звичного хотілось втечі.

У спраглій тиші з оксамиту ночі
Плечей печальних не накрила темнота,
Наворожила сон із місячного тла, -
Я так хотіла, щоб наснились твої очі...

Крильми тулилась мрія до вікон,
Покинувши самотності полон.


                Переклад на українську - Вікторія Тимашова
                http://www.stihi.ru/2013/02/20/8800


Скажений лютий прихилявсь до ночі,
Летіла зірка дивним блиском в очі,
На кухні дрібно падали краплини
Притишене фламенко шлейфу днини …

Коли недільний вечір скочив у тенета,
На сльози  і зітхання впало вето,
І самовіддано занурившись у мрії –
Миттєво розпушила хвіст надія…

Дозріла тиша оксамитової ночі,
Так п’янко огортала, цілувала в очі, 
Хотілось, щоби ти мені наснився, –
І місяць над бажанням заходився…

О, як же билася у скло віконне
Шалена мрія, звільнена з полону…