Надокучило
Ця постійна зневіра у світ,
Що ти пашу шукаєш як бидло,
А знаходиш гіркий лише глід.
Позбиваєш і ноги і розум,
Все болотом життєвим бредеш,
Та тримаєш упевнену позу,
Що ти щастя, нарешті, знайдеш.
Оптимізм поїдає зневіра
У чудові прийдешні часи,
Скрізь буденність набридлива й сіра,
Не удачі щоденно їси.
Надокучило та і набридло
Безпросвітне щоденне життя,
Відчуваєш себе наче бидло,
Що уярмлене в воза буття.
13.09.05.
Свидетельство о публикации №113021702147