Побувала на святі чужому
Й потягла потихеньку додому,
Зупинилася в травах високих
Серед тиші озер синьооких.
Й там зайшлася дрібною сльозою
І на трави упала росою,
А на луки й озера - туманом
І не стало душі вранці рано.
Запалала ранкова заграва,
Хтось натрапив на тіло у травах
Упізнав одиноку стареньку
Й поховали всім миром сивеньку.
За яку невідомо провину
З`їв Чорнобиль її всю родину,
Десять літ в самотині страждала,
Поміж люди пішла й старцювала.
А на луках й озерах тумани
Роз`їдають душевнії рани,
Пропікають нам очі сльозою,
А кістлява махає косою.
26.08.05.
А на луках й озерах тумани
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113021702123
Свидетельство о публикации №113021702123
Рецензии