В саду тiней

У літньому саду,
Вночі, як місяць сяє,
Тіней хтось череду
У світ наш напускає.

Їх обриси тремтять,
Міняються постійно,
Лякають і манять
Туди, де сплять спокійно.

Мене в саду тіней,
Нічна задуха мучить,
А поклик їх оцей
Мене за горло душить.

Я падаю в саду
І тінь мене вкриває,
І думка - я вже йду
Туди, де все щезає.
30.07.05.


Рецензии