Вони пройшли війну
Та тільки в різний час,
Що крізь життя сягнув,-
В очах встає одраз…
Не згинув біль біди
Та гіркота подій,-
Батьки де і діди –
Сини вже стали в стрій…
Як і вони тепер
Живуть в стражданнях ран –
Не викреслив, не стер
Жахіття шлях – Афган…
Бо груди молодих
Теж красять ордени –
Відзнаки довгих лих
Та втрат тяжких війни…
Цілі одні були,-
Відстояти в бою
Батькам – землю свою,
Синам ту, що ввели…
То ж скроні з сивини
Такі, як ветеран
Мають його сини
Ті, що пройшли Афган…
Хоч в лютому вони
Проходять свій парад,-
Та в день кінця війни
З батьками стають в ряд…
Бо свято це значне
Як мирний зліт творінь,
Величне та гучне
Солдат всіх поколінь…
09.05.2011 р.
Солдати поколiнь
© Copyright: Елена Михайловна Егорова, 2013
Свидетельство о публикации №113021710341
Свидетельство о публикации №113021710341
Рецензии