Завмерли тисячі облич,
Мільйони витерли сльозу,
Почувши грізний Божий клич:
- Бандюг карати я іду.
Вогнем на попіл їх спалю,
Ніде щоб й духу не було,
Розбою я не потерплю,
Бо це найгірше в світі зло.
Мільйонам ліпше стане жить,
Долати праведний свій путь,
Добра й любові світ творить,
Зло бандитизму оминуть.
Та сон минає, хтось шумить,
Я прокидаюсь, глупа ніч
Рятуйте, людоньки, кричить,
А я ховаюся на піч.
Надворі зимно, тепло тут,
Не хочу й носа висувать,
Нехай гукають Божий суд,
А я спокійно буду спать.
23.02.06.
Сон
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113021602186
Свидетельство о публикации №113021602186
Рецензии