Розправляй вiтрила

В океані безнадії
Не шукай притулку,
Розправляй вітрила мрії
Для свого рятунку.

Подивись на сонце ясне,
На цей світ зелений,
Жде тебе життя прекрасне,
Будь у цьому певний.

Відтряхни від бруду душу
Для тепла любові
І скажи собі –я мушу
Вірить в дні чудові.

Що на тебе вже чекають
І раптово зринуть,
Впевнені в собі світ мають,
Безнадії – гинуть.
О5.01.06.


Рецензии