Iду до Вас
Вглядаючись у поетичний антураж,
Щоб з добрих помислів не впились в вени,
І думки праведний вогонь в душі не згас.
Іду до Вас, як птаха в небо лине,
І на розхристаній душі нема броні,
І слово ллється співом солов’їним,
Як в лісі , по весні, дзвіночком б’ють ключі.
Іду до Вас, піднявши гордо очі,
І бачу посмішки, і щирі і чужі,
Одні приємні, інші кров лоскочуть,
І жалять болісним неспокоєм в душі.
Іду до Вас, ягнятком на заклання,
Читайте сповідь серця, кров палких думок,
В яких живуть кохання і страждання,
Які для Вас відверто, вилив у рядок.
Свидетельство о публикации №113021508052