ПРИВiЛЬНЕ
Село стоїть,чудове й мальовниче,
В яких краях далеких я не був,
Завжди воно до себе мене кличе.
Горіхи над дорогою й тополі,
Квітучі вишні і бузковий аромат,
Конячка,що чалапає поволі,
Дитячий гамір,що лунає біля хат.
Співають в небі пташки голосисті,
І над хатами дзвін луна недільний,
В деревах,мов в зеленому намисті,
Ніжиться село моє Привільне.
Свидетельство о публикации №113021504005