ПРИВiЛЬНЕ

В степах біля блакитного Інгулу,

Село стоїть,чудове й мальовниче,

В яких краях далеких я не був,

Завжди воно до себе мене кличе.

Горіхи над дорогою й тополі,

Квітучі вишні і бузковий аромат,

Конячка,що чалапає поволі,

Дитячий гамір,що лунає біля хат.

Співають в небі пташки голосисті,

І над хатами дзвін луна недільний,

В деревах,мов в зеленому намисті,

Ніжиться село моє Привільне.


Рецензии