Минуле вiдходить
У світ безнадії, у світ забуття,
Із різними вірами і прапорами
Ногами вперед нас несуть із життя.
Нащадки із подивом будуть читати
У що колись вірили їхні діди,
За що умирали в борні, як солдати,
Лишаючи марно криваві сліди.
Усіх убивали, не згоден хто з ними,
За злісні ідеї борцями були,
Та літом не стали холоднії зими
Й ногами вперед їх усіх віднесли.
Майбутнє, нещадне над цими борцями,
Всі їхні ідеї знесло в небуття,
Брехливих пророків сховало до ями,
З якої довічно нема вороття.
08.06.06.
Свидетельство о публикации №113021501921