Яка то, друзі, благодать
Віка в турботах доживать,
Не відчувати гіркоти
Обридливої самоти.
Щодня нащадків научать,
Казки життя розповідать,
Їм говорити, що не так
Все ними зроблене не в смак.
Та вислуховувать щодня
Тебе як ганить вся рідня
І огризатися й кричать,
Яка то, друзі, благодать.
Ночами тихо спочивать,
Старечі сили набирать
Для шуму, сварок і повчань,
Для мужніх праведних змагань.
Яке то щастя проживать,
Щодня ріднею керувать,
Не відчувати гіркоти
Обридливої самоти.
07.04.06.
Благодать
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113021501834
Свидетельство о публикации №113021501834
Рецензии