Обнова з Аля-контори. Гумореска

Забажалося Миколі
Бути схожим на актора.
Тож замовив він костюмчик
В ательє «Аля-контора».
Чув, ця фірма не з елітних
І шевці там ще «зелені»,
Але ціни (що важливо),
Подейкують, – «по кишені».
Через тиждень з нетерпінням
Він прийшов костюм забрати,
Розпочав свою обнову,
Як належить, приміряти.
Зодягнув…  Та що за диво?
Ледь нап’яв піджак на спину…
У штани «впірнув» – під руки…
Геть спотворили мужчину!
– Та це просто неподобство, –
Враз обурився Микола. –
Ось рукав…  ледь-ледь по лікоть…
А штани – немов гондола!..
– Заспокойтеся,  шановний, –
Позбігались модельєри. –
Це – фасон такий…  Надмодний…
Його назва – «Смерть холери».
– Чудеса! – Микола вперся. –
Цей костюмчик  – на верблюда.
– Але ж ви, – почув взаємне, –
Теж не зірка Голівуда!
Наш «шедевр», пардон, дружище, –
Слід по-модному носити:
Щоб рукав не був коротким, –
Треба тулуб нахилити.
Відставляйте ногу вправо,
Опустіть плече донизу.
В попереці  ледь прогніться,
Звеселіть свою «мормизу»,
Витягніть вперед голівку, –
Як до здобичі ворона.
… Й став Микола дуже схожим
На звичайного гібона…
Ледве вийшов він в обнові
З ательє за огорожу,
Як зустрів неподалеку
Випадкову перехожу.
– Боже! – та давай хреститись. –
Чи паралічем розбитий?
І подумала, між іншим:
«Але як костюмчик «влитий»!

… Це пишу не для забави.
Є у нас «Аля-контори»,
Де одержуємо часто
Ми подібний сервіс-горе.
Різних фірм, СП та ТОВів
Розплодилося без ліку.
Тож пильнуйте, щоб у котрій
Не зробили й з вас каліку…