Напрасно я ропщу на долю... Из Марго Метелецкой
http://www.stihi.ru/2012/04/28/8022
Напрасно я ропщу на долю:
Небесный луч прошьёт строкой –
Неугомонность и покой
Ко мне вернутся, мимо воли….
Мечтательно, с луны подковой,
Плыву в небесном я челне,
И капли пробую в вине,
Ловя единственное Слово.
А день такой весенне-мглистый –
И в будущее путь открыт,
Что в небе радугой царит…
Птиц пенье перезвоном чистым
Стремится в вечность и парит…
И сердце радостно щемит…
Оригинал:
Я марно ремствую на долю -
Лоскоче промінь з височин,
І мій угав, і мій спочин
До мене вернуться поволі...
Замріяно і загадково
Пливу в небесному човні,
Смакую краплі у вині,
Ловлю в рядок найліпше слово...
А день такий весняно-млистий -
Крізь нього в будучину міст
Під веселковий благовіст...
І спів птахів, сумний і чистий,
Снується в вічність кожну мить...
І серце радісно щемить...
Свидетельство о публикации №113021406491
(почему про переводы из Марго вспомнил?..:)
Нежно,
я
Светлана Груздева 02.10.2015 20:31 Заявить о нарушении