ДУМИ МОI

Думи  мої,  вірші  мої,
Мечі,  стріли,  солов’ї,
Хмари,  блискавки,  громи,
Мої  доньки  і  сини!
Щедрі  дітки  своїй  Неньці
На  дорогах  молодецьких.
Множать  силу і  звитягу,
Вільнолюбство  і  відвагу.
Душу  чистять,  серце  крають,
Гідність  в  браттях  піднімають.
Людям  пам'ять  повертають,
До  єдності  закликають.
До  соборності  і  злуки
Ланцюгами  кріплять  руки.
Свята  правда,  божий  гнів
До  кривдників  й  шахраїв.
Для  розуму – джерело,
Що  коли  і  де  було.
Для  свідомості – сумління.
Для  допитливих – насіння.
Для  упавши – сила  встати,
Сумніви  порозганяти,
Дух  зміцніти,  плекати  долю,
Гартувати  мужність  й  волю.
Патріотам – знання  й  сила.
Для  свідомих – божа  жила.
Думи  народжуються,  виростають
У  вірші  й  поеми  обертають.
Як  у  книжечку  ввійшли -
Самостійно  в  світ  пішли.
Кого  гнівлять  чи  там  сумують,
Радують  або  хвилюють,
Байдужим  не  залишають,
До  Слова  й  Діла  спонукають.
В  душах  чистих  і  серцях
Знайдуть  стежку,  добрий  шлях!