Монолог обачливоi людини
Не гальмуймо раптово
Й будем жити чудово,
Без синців і напруги,
Без пригод і наруги.
Жить обачливо й тихо,
Оминаючи лихо,
Відчайдухи теж мріють,
Та так жити не вміють.
Научайтесь, братове,
Бо життя так чудове,
Без синців і напруги,
Без пригод і наруги.
29.08.06.
Свидетельство о публикации №113021402161