Не сумуй, друзяко,
Що надворі мряка,
А нам старість зморшки
Додає потрошки.
Що минуле наше
Вже пройшло на завше,
Що було – пропало,
Наче й не бувало.
Що повчальне знаєм,
Слухачів не маєм,
Молодь утікає,
Слухать не бажає.
Каже, все вже інше,
Нині жить складніше,
Досвід ваш життєвий
Нам вже не суттєвий.
Нині хтось в турботах
На полях й заводах,
Хтось грабує людність,
В цьому часу сутність.
Не сумуй, мій друже,
Не хвилюйся дуже,
Жити треба далі
В нинішнім загалі.
17.08.06.
Не сумуй
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113021402110
Свидетельство о публикации №113021402110
Рецензии