Борис

 Борис  доньок - медалісток  має,
 В  університетах  їх  навчає.
 Та  не  хватає  на  це  сил
 Двох  сільських  учителів.
 Обидві  доньки  на  контрактах,
 В  університеті  екзамени – теракти:
 Якщо  бакси  не  даєш,
 То  й  екзамен  не  здаєш!
 Старшенькій  доцент  сказав:
 «На  знання  твої  начхав,
 Давай  баксів  п’ятдесят,
 То  й  поставлю  тобі  п’ять!»
 Що  робити  Борис  має?
 Останні  жили  натягає.
 Люди  село  покидають,
 То  ж  городи  скрізь  гуляють.
 Борис  землю  обробляє,
 Двох  корівок  й  живність  має.
 Що  виростив,  надоїв,
 Відвіз  на  базар,  сам  не  з’їв.
 В  своєму  рідному  селі
 Учать  діток  вчителі.
 Борис  ще  і  на  баяні  грає,
 Самодіяльність  очолює,
 Сам співає.               
 У  словах  дотепний,
 В  справах  спритний,
 Політично – активний,
 Жовто – блакитний.
 Він  на  виборах   закличний,
 З  такими  Україна – вічна!
                *
 Ще  почистять   вчителі
 Нечисть  на  своїй  землі!