Катерина

 Петро красуню  жінку має,
 На  роботу  не  пускає. 
 На  міцний  узяв  гачок –
 Аж  п’ятеро  діточок!
 Сам  трудиться,  вболіває.
 (Рідко  в  нас  таке  буває.
 Чоловіки  тепер  воліють
 Дружині  осідлати  шию.)
 Дивуються  мужики,
 Якому  чуду  завдяки
 Так  розквітла  Катерина,
 Як  першого  народила  сина.
 На  якому  дозрівала  сонці,
 Як  чоловіку  подарувала  доньку!
 Й  зовсім  збагнути  їм  не  сила,
 Коли  двійню  народила.
 Й  тут  здивувалось  пів  села -
 Лелечиха  п’ятого  принесла!
 Таємниці  ж  особливої  не має –
 Петро  дружину   щиро  кохає.
 Сімейний  затишок  у  них  панує.
 Над  ним  вона  голубкою  воркує.
 Дякувати  Богу та  його  волі –
 Знайшла  Катруся  свою  долю!
                *
 Слава  українській  сім’ї  й  родині!
 Катерині  слава,  матері – героїні!
               


Рецензии