Не бийся очима
Твої - вже забуті, немов старі речі,
Твої - не потрібні, вони мов зітліли,
Хоча - донедавна здавалось, що - гріли.
Не бийся очима у мої зіниці,
Душа так дрижить, як на прощу дзвіниці,
Я все відпустила, тобі вже несила,
Очима наврочити те, що ти хочеш.
Я можу згадати, та тільки не матимеш,
Ти з цього зиску, очима прихистку,
Не вимолиш більше. В житті моїм -інший,
І спогад не тішить, він - зболений, грішний.
13.02.13г.
Свидетельство о публикации №113021305489