Дымок перевод на украинский

Дымок (Юрий Поликарпович Кузнецов, http://www.stihi.ru/2010/09/19/4384)

Мир гол и пуст, и я не тот, что прежде.
Вот жизнь прошла, а где её следы?
Цвели когда-то и мои надежды,
Но я срывал несладкие плоды.
Когда удача жизнь мою ласкала,
То против шерсти гладила грозу,
Не только Божью искру высекала,
Случалось, вышибала и слезу.
Под шум Москвы и праздных околесиц
Я смутно слышу, что речёт мне рок.
Не нашей ли деревни светит месяц?
Не наших ли полей плывет дымок?
В толпе утрат меж прошлым и грядущим
Иду один, мне даже невдомёк,
Что здесь никто не думает о сущем,
Никто не знает, как я одинок.
Иду, бреду, куда уносит ветер,
Куда глаза глядят и не глядят.
Я краем глаза всё-таки заметил
Иную жизнь на позабытый лад.
Она не знает наших околесиц,
Моя печаль ей будет невдомёк.
Но ей и мне сияет этот месяц
И в руки нам плывёт один дымок.

2000г.

ДИМОК (вільний переклад П.Голубкова)

Порожній Світ, і ми вже не такі є.
Життя пройшло, а де його сліди?
Цвіли колись тут і мої надії,
Та несолодкі я зривав плоди.

Коли мене удача милувала,
То проти шерсті гладила грозу,
Не тільки Божу іскру викресала,
Бувало, вибивала і сльозу.

Під шум Москви й дозвільних нісенітниць
Я смутно чую, що рече мій рок.
Чи не мого села то світить місяць?
Чи не моїх полів пливе димок?

В юрбіі утрат прийдешніх неминучих
Іду один, і тями не знайду,
Що тут ніхто не думає про суще,
Ніхто мою не знає самоту.

Іду, бреду, куди відносить вітер,
І очі дивляться вперед, чи то назад.
Та краєм ока я таки помітив
Інше життя на призабутий лад.

Воно не знає наших нісенітниць,
Моїй печалі не прийшов там строк.
Там нам обом ще сяє той же місяць
І в руки нам пливе один димок.