Бугай на фермі лютував,
Рив, ревів, слину пускав,
Гнітив корів і все село,
Очі кров’ю наливав,
Дугою спину піднімав,
Такого страху наганяв,
Що всіх, як вітром замело.
Пощади не було нікому -
Дорослому, старому, малому,
Коли налигачі він рвав.
А сили у бугая – дай боже,
Покалічити, убити зможе,
І ніхто не допоможе,
Якщо когось він упіймав.
Такі жахи кругом пішли,
Що усю живність підняли,
Бажання й дії тут єднають.
В усьому в світі є межа,
Спільна своя й доля чужа:
Щоб не боятись бугая -
Разом кільце йому вправляють.
*
Кільце завжди знайдеться,
Коли терпець урветься!
Бугай
© Copyright: Григорий Божок, 2013
Свидетельство о публикации №113021304370
Свидетельство о публикации №113021304370
Рецензии