Л И С

                В  своїй  затишній  норі
                Раннім  ранком,  на  зорі
                Лису  не  спиться,  не  лежиться,
                Добра  їжа  йому  сниться.
                Це  підтягує  живіт,
                У  мисливський зве  політ,
                З  лігва  його  піднімає.
                Ось  з  нори  він  вилізає.
                В  животі  тут  загуло,
                То  ж  мерщій  побіг  в  село.
                Вітер  хмари  розганяє.
                Треті  півні  вже  співають.
                Як  почув  «Кукуріку!»
                Мить – і  Лис  у  курнику.
                Хутко  він  співця  хапає,
                З  курника  чимдуж  тікає,
                Не  дає  йому  кричать,
                Хай  Собаки  ще  посплять!
                В  норі  діточки  чекають,
                Батька  з  півнем  виглядають.
                То  ж  за  їжею  сім’я,
                Зустрічає  світло  дня.
                *
                Трудишся  з  самого  рання –
                Сите  матимеш  смеркання!
                А  ти  боїшся  Лиса  рот  великий,
                То  сиди  й  не  кукурікай!
                Якщо  ж  кукурікаєш,  щоб  проснулись,
                То кукурікай  так,  щоб  собаки  чули!