Була тільки вчора весна,
А нині вже осінь припхало,
Мигнеш, промайне і вона
І року вже як не бувало.
Ще вчора я був молодим,
А нині – похилого віку,
А взавтра я стану старим
Й обсядуть хвороби без ліку.
Здавалося, осінь сумна
Ніколи мене не дістане,
Буятиме завше весна
І квітка життя не зів`яне.
Та вже соловей відспівав,
Зозуля літа відкувала,
Я квітку слізьми поливав,
Щоб завше вона квітувала.
Мо` трачу зусилля дарма
І осінь свою не здолати,
Бо іншої долі нема
Коли час минув квітувати.
03.12.06.
Тiльки вчора
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113021302040
Свидетельство о публикации №113021302040
Рецензии