Ганна Осадко Первый снег - он как детская любовь

              Ганна Осадко.
      
         ПЕРВЫЙ СНЕГ - КАК ДЕТСКАЯ ЛЮБОВЬ.

         Глеб Ходорковский (перевод).
       
           Первый снег — как детская любовь.
           Мудрая мама тебе говорит: - « Всё это пройдёт, доню, 
           через год ты даже не вспомнишь как звали этого мальчика»,
           но тебе — уже взрослой — двенадцать!!! - не верится - «что ты!
           Это взаправду! Навеки! До  гроба! Всё очень серьёзно!»
           Не стекут по воде эти первые сахарные снежинки,
           Эти твёрдые, словно камешки, снежкИ,
           которые он бросал
           в такую худенькую — беззащитную -  спинку девчачью.

           Первый снег — он навсегда.
           Пусть изменчивый и нестойкий,
           но у дедов и бабок в глазах расцветают розы,
           осыпаются  счастьем морщинки у утомлённых тёток
           и мальчишечьи бесенята — в глазах погрузневших дядек.

            А за школой, в сумерках, после последней смены
            снова дети снежкАми бросаются, как словами
           о любви, которая никогда не исчезнет на этом свете.
                *   *   *

 -                Перший снiг

                Ганна Осадко
 
  перший сніг - ніби перша любов дитяча.
  мудра мама говорить: - "усе це минеться, доню,
  ти за рік не згадаєш, як звали оцього хлопчиська",
  та тобі - вже дорослій - дванадцять!!! - не віриться - "що ти!
  це навіки! по-правді! до гробу! усе так серйозно!
  не стечуть за водою ці перші сніжинки солодкі,
  ці тверді, мов камінчики, сніжки,
  якими кидав
  у худеньку - таку безборонну - дівчачу спину...

 перший сніг - то назавжди,
 хоча нетривкий-мінливий,
 ув очах дідусів і бабусь розквітають троянди,
 теплі зморщечки щастя зринають у втомлених тіток,
 і хлопчачі малі бісенятка - в дядьків огрядних,
 а за школою, в сутінках, після останньої зміни
 знову діти кидаються сніжками, як словами,
 про любов, що не зникне нізащо у цьому світі...

© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №212120301805