Тополю вiтер нiжно колиса

Нехай сопілка довго довго грає,
Мелодію чарівного кохання.      
А серце лиш любов`ю хай палає,
Навік забувши про гірке страждання. 

У солов'іному весняному бору   
Тополю вітер ніжно колисає      
Співає пісню, проганяє геть журбу
Від його співу серце завмирає.   


Слова ,що линуть з шанобливої душі,   
Немов олива на глибокі рани            
І лине пісня ген на всі,на всі краї 
Любов така прекрасна і бажана               
   


Рецензии
А ми не будемо страждати і проженемо геть журбу.

Эмилия Ротопан   16.06.2013 19:20     Заявить о нарушении
Не будемо!!!
Дякую за відгук.
З повагою

Левиа   16.06.2013 21:15   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.