Тополю вiтер нiжно колиса
Мелодію чарівного кохання.
А серце лиш любов`ю хай палає,
Навік забувши про гірке страждання.
У солов'іному весняному бору
Тополю вітер ніжно колисає
Співає пісню, проганяє геть журбу
Від його співу серце завмирає.
Слова ,що линуть з шанобливої душі,
Немов олива на глибокі рани
І лине пісня ген на всі,на всі краї
Любов така прекрасна і бажана
Свидетельство о публикации №113021310982
Эмилия Ротопан 16.06.2013 19:20 Заявить о нарушении