Моя душа...

Я часто відчуваю уночі
 Що наші душі мають спільний шлях
 Вони нас можуть в темряві знайти
 Відчути спільну радість або страх
 Їм не потрібно чуть ніяких слів
 Не треба бачити тепла очей
 Бо відчувають справжність почуттів
 І не сховати лжи в тиші ночей
 Вони поєднані Всевишнього рукою
 Їм дарував він також подих свій
 Раніше були дві, стали одною
 І цілий світ був свідком цих подій.
 Я відчуваю кожен подих твій
 І чую кожен тихий рух
 Неначе подих той не твій а мій
 Неначе то мій власний рух
 Тіла в нас різні а душа одна
 Вона поділена була заздалегідь
 Поки не стали поруч не жила
 Шукали один одного І вмить
 Коли зустрілися тоді с тобою
 Такою лагідною, доброю, рідною,
 Відчув що в світі тільки ти
 Тримаєш щастя нашого квитки.
 Бо кажуть, як відчуєш запах роз
 Коли навколо лютий, злий мороз
 А навкруги не бачиш жодного куща
 То маєш знати Доля то твоя.
 Цю особливу мить ти маєш зберегти
 Бо в світі тому лиш вона і ти.
 Не маєш права ти цю мить втрачати
 Бо досі люди не навчились час вертати.
 Я буду знов і знов казати ці слова
 Тому що хочу щоб душа була жива.