Один день
І до себе хвилями згорни,
Стань зі мною божевільно хворим
Віддано чекаючи весни.
І нехай у ритмі щастя серце
Вибиває кожну спільну мить
ЛИше день один відкриє дверці
В наш незвіданий, окремий світ.
Поокремо бути нам лиш вечір,
Після нього - пан або пропав.
Я відчую - змерзла трохи в плечі
І, закутавшись, піддамся знову снам.
Свидетельство о публикации №113021205265