Ж А Б А

Григорий Божок
На  латаття  Жаба  сіла,
Голосно  загерготіла,
Надулась,  запузирилась,
На  сонечку  заіскрилась,
Стан  поважно  підняла,
Й  мову  томно  повела:
«Моє  болото,  милий  краю,
Кращого  тебе  немає.
Хвилює  осокою  купина,
Ковдрою  вабить  трясовина,
Опарів  бездонна  глибочінь,
Дзеркальна  неба  височінь.
Комарі  хмаркують  вдосталь,
Розгулятись – серцю  простір.
Тут  хоч  плавай,  хоч  стрибай,
Не  життя,  а  просто  рай!»
                *
Народ  за  те  лиш  Жабу  славить,
Що  вона  своє  болото  хвалить.
      


© Copyright: Григорий Божок, 2013
Свидетельство о публикации №113021210695
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Григорий Божок
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Григорий Божок