так хочеться,щоб ти був завжди поряд,
щоб бачити твій теплий погляд,
щоб відчувати ніжний догляд,
щоб були МИ не просто спогад.
а ти триматимеш мене за руку,
як якусь хім. сполуку,
коли не чутиму ні стук ні звуку?
а прикриватимеш мене,
коли я крастиму Моне,
як музей Мармоттан рвоне?
залишся на мить більше сьогодні,
ніж вчора
нехай тебе не відлякує сукенка прозора.
прихопи з собою лише корінь мандрагора,
бо тобою я стала хвора-прехвора.
9.2.13
***
© Copyright: Ди Мэй, 2013
Свидетельство о публикации №113021009993
Свидетельство о публикации №113021009993
Рецензии
Очень трогательное стихотворение,любовь победит,если двое в согласии, с уважением, Наталья.
Наталья Беляева Ерух 14.04.2013 18:19 • Заявить о нарушении
Наталья Беляева Ерух 14.04.2013 18:19 • Заявить о нарушении