Вона iшла на свято долi

Бриніло  сонце  у  бокалі,
Бриніли  сльози  у  душі...
У  тому  боліснім  накалі
Вона  була  на  тій  межі,

Коли  так  пристрасно  топила
Свій  біль  в  червоному  вині.
Сльоза  на  горло  наступила
І  відгукнулась  в  сивині.

Немов  в  тумані,  пропливало
В  уяві  все,  що  вже  було.
Пила  -  і  знову  наливала,
Та  не  п'яніла,  як  на  зло.

Що  завдало  такого  болю?
Сама  не  знала  до  пуття...
Вона  ішла  на  свято  долі,
Але  спізнилась  на  життя...


Рецензии
Чудові у вас вірші Валентино!
З повагою, Валерій.

Валерий Калмыков   24.03.2013 19:16     Заявить о нарушении
Дякую! Заходьте й на поетріклубі
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8820

Валентина Попелюшка   24.03.2013 19:57   Заявить о нарушении