Чарiвний пензлик

Червоне жар-сонце легко випливало,-
Ніченька квапливо зірочки ховала.
Мов туманне море - небо,- враз заграло.
Прокидайся, доню, час прощатись з снами!

Сонце - вище, в гору, і туман зникає,-
Через його шати промінець стрибає.
І заграли роси на пелюстках квітів.
Ой, які кумедні вусики на житі!

Річка не в тумані,- швидше на долоні.
-Хіба можна спати?!-вкотре кажу доні.
В далені темніє мов фортеця бір.
У природи пензлик чарівний, повір!

   ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА


Рецензии
Простором в колір, колишуться трави,
Поміж стебел вітер, волю співає.
З танцем метеликів, в легкість забави,
Рими у вірші, про літо збирає.

Гарна природа у Вас, Людмило. Щиро дякую, за цю неповторну красу римованих слів. Натхнення. Гарного буття. Привіт.

Серафима Марченко   28.10.2016 15:29     Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.